Невисокий звір на зріст,
Довгі вуха, куций хвіст.
На горді частий гість:
Капустяне листя їсть. (Заєць)

Птах цей плаває й пірнає,
Та, як інші не літає.
Назву має дивну він -
Імператорський   .... (пінгвін)

Угадайте, що за звір
Сторжує хату й двір?
Він людині - вірний друг.
Рятівник, шукач, пастух.   (Собака)

Заміта сліди хвостом,
Як біжить бува селом.
Схопить курочку - і в ліс.
Отакий він, хитрий...  (лис)!

Стрибає з гілочки на гілку 

Пухнастий м’ячик на ялинці . 
Гриби збирає в лісі, шишки, 
Гризе в дуплі своїм горішки. 
Мелькає хвіст, руденька спинка. 
Хто відповість? Цей звір, то    (білка). 
 

В теплій шубі зиму всю 
Лапу смачно я смокчу. 
Сплю під пісню хуртовини 
Аж до весняної днини. 
Полюбляю їсти мед, 
Звуся, звісно, я      (ведмідь) 
 

Він «пустелі корабель», 
Хоч не бачив моря зроду. 
По пустелі ніч і день 
Він бреде, не п’ючи воду. 
На горбах його міцних 
Возять скарб, мандрують люди, 
Їсть в пустелі колючки 
Зветься «корабель»     (верблюдом). 
На колючому клубочку – 
Листя, яблучко, грибочок. 
Ось клубок заворушився, 
Носик з відкілясь з’явився, 
Очі, наче намистини. 
Хто, цікаво, ця тварина? (Їжачок) 
 

Носить на собі хатинку 
Ця розважлива тваринка. 
Нікуди не поспішає – 
Вік вона поважний має. 
Небезпеки не боїться, 
Бо в домівці зачаїться 
Може будь-коли трудяга, 
Симпатична     (черепаха). 


Схожий зовні на собаку. 
Але він не вміє гавкати. 
Виє жалібно на місяць, 
Всі його бояться в лісі. 
Любить м’ясом харчуватись. 
Краще з ним не зустрічатись!   (Вовк) 

На городі восени
Лежать жовті кабани,
Прив'язані за хвости,
Щоб не здумали втекти.    Гарбузи
 

Що то за курочка, що під землею несеться?       Картопля 
 

Коса надворі,
А панна в коморі.   Морква
 

Сидить бабуся
Не в одному кожусі,
Хто її роздягає,
Той сльози проливає. Цибуля
 

І печуть мене, і варять,

і їдять мене, і хвалять,

бо я добра.          Картопля 

Дуже я потрібна всім —
І дорослим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу.  (Книга)

Дерев’яний
Та довгенький,
Маю носик я
Гостренький.
На білому
Слід лишаю,—
І всіх діток
Потішаю.     (Олівець)

Висить в селі і в місті,
Збирає різні вісті.
Щодня її гінці
Спішать у всі кінці. (Поштова скринька)

У легкого
Держака
Голова
Така
Важка.    (Молоток)

То холодним, то гарячим
Вдома кожен мене бачив.
І співаю
Я від жару,
І пускаю
З носа пару.   (Чайник)

Я блискуча, гостренька,
Маю вічко маленьке.
За собою несу
Довгу-довгу косу.   (Голка)

Два скельця,
Три дужки:
На ніс
І за вушки.    (Окуляри)

Невеличкі дві хатини,
В них м’які і теплі стіни.
По п’ять братиків малих
Прожива в хатинах тих.   (Рукавички)

Стаємо всім на дорозі,
Всіх спиняєм на порозі.
Хто іде — не обмине:
Нас рукою штовхоне.    (Двері)

Мию, мию без жалю.
Мию там, де брудно.
Цю роботу я люблю,
Та від неї худну.    (Мило)

В небі я труджуся,—
Знає мене кожний.
Я на всіх дивлюся,—
На мене ж — не можна.   (Сонце)

Не козлик, а рогатий.
Повільний, вайлуватий.
На собі носить дім
І ховається у нім.    (Равлик)

Борознить
Океан,
З голови
Б’є фонтан.   (Кит)

Тук-тук-тук!
Так-так-так!
І комашка,
І черв’як,
І личинка —

Біла спинка,
І жучок-короїд —
Мій сніданок, Мій обід.   (Дятел)

Без голови,
А ногу маю:
Бриля на неї
Одягаю.     (Гриб)